МКХ-10 vs МКХ-11: зміни у класі F. Частина друга

Дата публікації: 13.10.2020

Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи "Аксемедін"

Ключові слова: психіатрія, МКХ-10, МКХ-11


Колеги! Пропонуємо Вам ознайомитися з другою публікацією, що стосується змін у класі “F” у МКХ-11. 

Першу частину Ви можете прочитати тут.

Розділ «Дисоціативні розлади»

Розділ дисоціативних розладів МКХ-11 відповідає дисоціативним (конверсійним) розладам у МКХ-10, проте цю категорію значно реорганізували та спростили.  Термін «конверсійний»взагалі видалили з назви.

«Дисоціативна анестезія та втрата чутливості» з МКХ-10 тепер називається дисоціативним розладом із неврологічними симптомами та містить 12 підтипів, кожен показує переважну неврологічну симптоматику. Дисоціативна фуга, яка вважалася окремим діагнозом у МКХ-10, у новому перегляді стала варіацією дисоціативної амнезії. Транс та одержимість, які раніше класифікували як один діагноз, у МКХ-11 розподілили на два незалежні: транс та одержимий транс. Причиною цього стало те, що у разі одержимого трансу звичне почуття самоідентичності замінюється відчуттям зовнішнього «володіння» та впливу якогось духу, сили, божества або іншої духовної сутності. Також одержимий транс описує ширший спектр поведінки, тоді як звичайний транс зазвичай обмежений невеликим репертуаром простих дій. Множинний розлад особистості тепер винесли в окремий підрозділ дисоціативних розладів та перейменували на дисоціативний розлад ідентифікації. Це зробили для того, щоб назва відповідала сучасній номенклатурі, яку наразі використовують у дослідженнях. Також у цей розділ внесли діагноз часткового дисоціативного розладу ідентифікації. Різницею є те, що у разі дисоціативного розладу ідентифікації принаймні дві різні особистості періодично контролюють свідомість людини, тоді як у разі часткового є одна домінантна особистість, яка контролює свідомість людини, а інші, «недомінантні», постійно «втручаються».

Розділ «Розлади харчової поведінки та споживання їжі»

Розділ розладів харчової поведінки та споживання їжі в МКХ-11 об'єднує такі групи МКХ-10, як-от розлади харчової поведінки та розлади, пов’язані зі споживанням їжі у дітей, чим визнають взаємозв'язок цих розладів протягом усього життя. У МКХ-11 використали сучасніші уявлення про нервову анорексію та нервову булімію, опираючись на останні наукові дані, тому поняття «атипові» виключили. Також у цей розділ додали компульсивне переїдання (раніше — переїдання, пов’язане з іншими психогенними причинами), спотворення смаку (раніше — інші розлади харчової поведінки) та розлад румінації-регургітації (раніше діагностувати тільки в новонароджених, тепер — в осіб віком від 2 років). Також у новому перегляді для постановки діагнозу «нервова анорексія», більше не потрібна обов’язкова наявність ендокринного розладу. Нервову булімію в МКХ-11 можна діагностувати незалежно від поточної ваги людини, за умови, що індекс маси тіла не настільки низький, щоб відповідати критеріям нервової анорексії. Всі ці зміни внесли з метою зменшити кількість неуточнених діагнозів розладів харчової поведінки та споживання їжі.

Розділ «Розлади, пов’язані з тілесним дистресом та тілесними переживаннями»

Цей новий розділ невеликий та складається з наступних підрозділів: розлад, пов’язаний з тілесним дистресом, синдром порушення цілісності сприйняття власного тіла, інші та неуточнені розлади, пов’язані з тілесним дистресом та тілесними переживаннями. Розлади, пов’язані з тілесним дистресом, замінили соматоформні розлади з МКХ-10, а також містить у своєму складі поняття неврастенії з попереднього перегляду. синдром порушення цілісності сприйняття власного тіла — новий діагноз у класифікаторі й характеризується відчуттям дискомфорту внаслідок відсутності будь-якої фізичної вади тіла.

Розділ «Розлади, пов'язані з вживанням речовин або залежною поведінкою»

У МКХ-11 цей розділ охоплює розлади, що виникають внаслідок вживання психоактивних речовин, включно з лікарськими засобами, а також розлади, що виникають внаслідок залежної поведінки. У новому перегляді розширили класифікацію речовин, внаслідок яких можуть виникати психічні розлади. Це зробили для того, щоб показати актуальну доступність та поширеність їхнього використання. Також діагнози варіюють залежно від тривалості вживання тієї чи іншої психоактивної речовини, що дозволить краще підбирати тактику лікування, враховуючи шкоду, яку вже могла завдати ця поведінка.

До залежної поведінки у новому перегляді віднесли наступні розлади: ігроманію (гемблінг; пов’язаний з азартними іграми) та ігрову залежність (новий діагноз, геймінговий розлад, пов’язаний з відеоіграми тощо. Розлади, пов’язані з вживанням психоактивних речовин та розлади, спричинені залежною поведінкою, віднесли до одного розділу через подібну нейробіологію, зокрема активацію і нейроадаптацію в нейронних ланцюгах, що відповідають за винагороду й мотивацію.

Розділ «Розлади контролю імпульсів»

У цей розділ складається з розладів, які характеризуються неодноразовою нездатністю контролювати власні імпульси та потяги, як-от піроманія, клептоманія, гіперсексуальність тощо. Всі ці розлади проявляються постійними невдалими спробами протистояти імпульсам. 

Розділ «Порушення поведінки та дисоціальні розлади»

У МКХ-11 цей розділ замінив розділ «Порушення поведінки» з МКХ-10. Нова назва краще показує весь спектр тяжкості поведінки та феноменології, що спостерігаються у двох станах: зухвалий опозиційний розлад та поведінково-дисоціальний розлад. Така класифікація вказує на те, що обидва розлади можна діагностувати впродовж усього життя, водночас у МКХ-10 цей діагноз можна було встановити тільки у дитячому віці. Також у МКХ-11 можна знайти уточнюючі категорії для підтипів цих діагнозів.

Для зухвалого опозиційного розладу додали кілька «уточнюючих» категорій, як-от розлад із хронічною дратівливістю або гнівом.

Також команда розробників нового перегляду визнала, що цей розлад часто пов’язаний із несприятливим проблемним психосоціальним середовищем та різними психосоціальними факторами ризику, як-от несприйняття однолітками, вплив девіантної групи тощо. 

Розділ «Розлади особистості»

Цей розділ тепер складається з: розладів особистості та акцентуйованих рис особистості або патернів. Спочатку потрібно визначити, чи відповідає клінічна картина загальним діагностичним критеріям розладу особистості. Надалі можна визначити ступінь розладу (легкий, помірний або тяжкий), враховуючи ступінь і поширеність проблем у функціонуванні особистісних аспектів (стабільність особистості, самооцінка, адекватність самосприйняття, здатність до самоконтролю); ступінь і поширеність міжособистісних порушень (розуміння точок зору інших, розвиток і підтримка стосунків, управління конфліктами); поширеність, тяжкість і хронічність емоційних, когнітивних і поведінкових проявів дисфункції особистості. 

Розлади, пов’язані з акцентуйованими рисами особистості або патернами, наразі містять такі розлади: негативну афективність, відокремлений, дисоціальний, ананкастний та пограничний.

Розділ «Розлади потягів (парафілії)»

Цей розділ замінив розділ сексуальних розладів у МКХ-10 відповідно до поняття, яке наразі використовують у сучасній науковій літературі. Ця група розладів складається з: ексгібіціонізму, вуаєризму, педофілії, примусового сексуального садизму, фроттеризму тощо. Основною особливістю цих розладів є те, що всі вони складаються з моделей сексуальної поведінки та сексуального збудження, спрямовані на «незгоду» щодо таких проявів іншими людьми.

Також з нового перегляду вилучили такі стани, як-от садомазохізм, фетишизм та фетишистський трансвестизм.

Розділ «Симулятивні розлади»

У МКХ-11 створили нову групу симулятивних розладів, яка складається з симулятивного розладу, спрямованого на себе, на інших або неуточнений. Ця група відповідає діагнозу з МКХ-10, що характеризується умисним симулюванням або викликанням симптомів чи інвалідностей (фізичних чи психологічних), але розподіляється на ті розлади, коли людина фальсифікує прояви у себе та ті, коли ці дії націлені на іншу особу (переважно на дітей).

Розділ «Нейрокогнітивні розлади»

У МКХ-11 когнітивні розлади — це велика група станів, що характеризуються первинним клінічним дефіцитом когнітивного функціонування і складаються з тих розладів, які в МКХ-10 класифікувалися як органічні, включно з симптоматичними та психічними розладами. Отже, наразі ця група складається з легкого когнітивного розладу, амнестичного розладу, деменції та делірію.  Амнестичний розлад та делірій додатково можна класифікувати як той, що розвинувся внаслідок інших захворювань, вживання психоактивних речовин, медикаментів або множинних етіологічних факторів.
Невдовзі ми опублікуємо для Вас кілька статей, в яких детальніше розкажемо про нові діагнози, які внесли в оновлений перегляд МКХ та про те, яких змін зазнали вже відомі розділи.

Якщо Ви хочете більше дізнатися про тривогу та депресію, пропонуємо Вам пройти курс «Тривога та депресія: актуальність, діагностика, лікування (SAUA SPD 20.03.0199)» 

Запитання до матеріалу

Максимальна кількість балів, яку Ви можете отримати:

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Успішна трансплантація нирок донорів, інфі ...
МКХ-10 vs МКХ-11: зміни у класі F. Частина ...
Навіть за найтяжчих випадків COVID-19 орга ...
Коронавірус виявили у спермі хворих пацієн ...
МОЗ України: інформація про залишки ліків ...
Материнське молоко — найкраща їжа
Лентивірус поспішає на допомогу пацієнтам ...