Світ знань за дотиком пальців

Дата публікації: 03.01.2020

Автори: Редакція «Аксемедін»

Ключові слова: шрифт Брайля, рельєфно-крапковий шрифт, людина з інвалідністю по зору

За постановою Генеральної Асамблеї ООН, з 2020 року 4 січня відзначатимуть Всесвітній день азбуки Брайля. Основна мета World Braille Day підвищення обізнаності про значення азбуки для реалізації прав людини сліпих і людей з вадами зору.

Шрифт Брайля (англ. — Braille) — рельєфно-крапковий тактильний шрифт, призначений для письма і читання людей з порушенням зору. Дозволяє за допомогою шести крапок передати всі букви, цифри, музичні, наукові і математичні символи.


Історична довідка:

  • 1784 рік — Валентин Гаюї (фр. — Valentin Haüy, 1745—1822) виключно на особисті кошти відкриває у своєму паризькому будинку першу в світі школу для сліпих дітей, де використовує для навчання придуманий ним рельєфно-лінійний шрифт — «унціал».
  • 1808 рік — Ніколя́-Шарль-Марі Барб’є де ла Сер (фр. Nicolas-Charles-Marie Barbier de La Serre, 1767—1841) за запитом Наполеона  під час служби в армії, створює так звану «нічну азбуку» — засіб кодування повідомлень, що дозволяє читати тексти у темряві.
  • 1820 рік — Шарль Барб’є звертається до Гаюї з пропозицією продемонструвати учням школи «нічну абетку», але Гаюї поставився до пропозиції досить прохолодно. Лише наступного року інший директор дозволив Барб’є презентацією свого винаходу. Так трапилося, що одним із присутніх на цьому заході був 12-річний Луї Брайль (фр. — Louis Braille, 4 січня 1809 6 січня 1852).
  • 1824 рік — Брайлем розроблена унікальна азбука.

Луї у віці трьох років у майстерні батька поранив шорним ножем праве око. Почалося запалення. Внаслідок симпатичної офтальмії хлопчик втратив зір. Алфавіт Луї вивчав у школі за допомогою паличок. Проте, він став талановитим музикантом і досяг успіху як органіст. 1819 року Брайль отримує стипендію і вступає до Національного інституту сліпих дітей у Парижі, а з 1826 року викладає там історію, геометрію і алгебру. Захопившись ідеєю простоти абетки Барб’є, Луї також виявив її недоліки, вдосконалив та додав математичні терміни і ноти.

  • У 1829 року перший варіант рельєфно-крапкового шрифту відправлений Брайлем на розгляд ради Інституту, але рада визнає його незручним для тих викладачів, що бачили. Незрячим учням доводилося самостійно вивчати запропоновану Брайлем абетку.
  • Лише 1837 року шрифтом Брайля публікується перша книга — «Історія Франції».
  • 1878 року метод Брайля було затверджено як найкращий для незрячих осіб на Всесвітньому конгресі у Римі.
  • 1887 рік — шрифт Брайля визнають міжнародним.

Кирилицею перший варіант рельєфно-крапкового абетки створений у 1881 році тифлопедагогом Катериною Трумберг. Перші книги шрифтом Брайля на теренах колишньої Російської імперії надрукувала на власні кошти просвітитель Анна Адлер. Перші російські брайлівські ноти друкувалися в Кривому Розі, у друкарні Должанського.

У перші два десятиліття Незалежності більшість видань шрифтом Брайля в Україні випускалися Республіканським будинком звукозапису і друку Українського товариства сліпих (УТОС).

Захопившись ідеєю простоти абетки Барб’є, Луї також виявив її недоліки, вдосконалив та додав математичні терміни і ноти.

Натепер існують аудіокниги, мовні синтезатори, інтерактивні книги DAISY, але за ствердженням тифлопедагогів, замінити друковану книгу неможливо нічим. Незряча дитина повинна навчитися читати і писати, бо це не лише єдине джерело інформації, а й можливість спілкуватися з навколишнім світом. У нашій країні бракує як підручників, так і звичайних видань для незрячих людей. Друк однієї книги шрифтом Брайля коштує від 400 гривень і може досягати кількох тисяч, а за часом займає від 2-3 тижнів до 2-3 місяців.

  • 2012 рік — в Івано-Франківську було надруковано і роздано особам, які перебувають на обліку в УТОС, 170 примірників Конституції України. Це — крапля в морі, якщо враховувати, що за різними даними, у нашій країні понад 300 000 осіб з інвалідністю по зору, з них —  близько 40 000 зовсім незрячих.
  • 2015 року стартував проект «Книга Брайлем», основне завдання якого — зробити досяжним читання художньої літератури незрячим людям, особливо — дітям дошкільного і шкільного віку, адже саме в цей період найважливіший для формування навичок читання і письма.
  •  Із 2016 року шрифтом Брайля, за підтримки меценатів і волинян у Луцьку друкують дитячі книги, словники, інші цікаві видання.
  • 2019 рік — Софія Петришин, 16-річна винахідниця зі Львова, створила пристрій, що автоматично перетворює звичайний текст на шрифт Брайля.
  • 4 грудня 2019 року у Києві відбувся конкурс читачів шрифтом Брайля.

Планується створення цифрової платформи обміну книг шрифтом Брайля, проведення мистецького конкурсу для видавців, створення нових арт-видань. 2010 року до Закону «Про лікарські засоби» внесено зміни щодо обов’язкового маркування на зовнішній упаковці ліків шрифтом Брайля назву лікарського засобу, дози діючої речовини та лікарську форму.

Іноді лікар — єдина людина, кому може довіритись особа з інвалідністю. Редакція «Аксемедін» закликає зайвий раз поцікавитися у дитини з інвалідністю по зору, чи має вона підручники шрифтом Брайля; перепитати у пацієнта поважного віку, яку і коли художню книгу він мав змогу прочитати. Можливо, навіть, якщо така людина дізнається від свого лікаря, що має право попросити у «Макдональдсі» меню шрифтом Брайля —  це буде для неї маленькою радістю.

Запитання до матеріалу

Максимальна кількість балів, яку Ви можете отримати:

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Гостра застуда
World Blood Donor Day 2019 – «Безпечна кро ...
Подія року: відзнака за професіоналізм та ...
Маленькі хитрощі лікарів минулого, або Іст ...
Лікарі-труенти: Марина Порошенко
Гострий заробіток
До Всесвітнього дня рідкісних (орфанних) з ...