Дисфункціональна маткова кровотеча

Дата публікації: 12.06.2018

Автори: Якименко Анатолій Леонідович

Ключові слова: кровотечі в гінекології, АМК, надмірна, часта та нерегулярна менструація , надмірна, часта та нерегулярна менструація, АМК

Дисфункціональна маткова кровотеча (ДМК) – кровотеча внаслідок патології ендокринної регуляції, яка не пов’язана з органічними причинами. Найчастіше вона виникає у зв’язку з ановуляторними циклами (90% ДМК). За умови, що після менархе пройшло не менше двох років, до ДМК належать регулярні менструальні цикли із сильними кровотечами тривалістю понад десять днів, менструальний цикл менше 21 дня і нерегулярний менструальний цикл.

Отже, ДМК поділяють на овуляторні та ановуляторні.

Ановуляторні кровотечі поділяють на естрогенні та гестагенні кровотечі.

Ановуляторніестрогенні, у свою чергу, поділяють на гіперестрогеннітагіпоестрогенні.

Причина як гіперестрогенних, так ігіпоестрогеннихкровотеч – надлишок естрогенів. У першому випадку він абсолютний, у другому – відносний.

Усі ановуляторні естрогенні кровотечі (гіпо- та гіпер-), спричинені ендогенними естрогенами, і є кровотечами прориву. Кровотечі відміни – це наслідки або відміни естрогенних препаратів, або двобічної оваріоектомії.

Кровотечі прориву обумовлені або постійними низькими дозами естрогенів, або високими дозами естрогенів. Низькі дози естрогенів спричиняють кровомазання, високі дози естрогенів – профузні гострі кровотечі.

Ановуляторні гіпоестрогенні кровотечі прориву виникають за тривалої дії низьких доз естрогенів, що можливо у випадку атрезії фолікулів. Ановуляторні гіперестрогенні кровотечі прориву виникають на тлі високих доз естрогенів, що можливо у випадку персистенції фолікула.

У разі гіперестрогенноготипу фолікул досягає повної зрілості, але не відбувається його розрив, тобто наявна персистенція. У разі гіпоестрогенноготипу з’являється декілька фолікулів, але вони не дозрівають, тобто наявна атрезія фолікула.

Атрезія та персистенція обумовлюють ациклічний характер кровотеч.

Недостатність фолікула чи жовтого тіла обумовлює циклічність кровотеч.

Гестагенні кровотечі прориву, на відміну від аналогічних естрогенних кровотеч, які спричинені дією ендогенних гормонів, пов’язані з екзогенними впливами. Гестагенні кровотечі прориву виникають лише після тривалого застосування гестагенних препаратів. Гестагенна кровотеча відміни відбувається після зниження концентрації прогестерону, наприклад, під час проведення прогестеронової проби з приводу аменореї.

Ановуляторний менструальний цикл – нормальне явище у жінок в період становлення статевої зрілості (тривалість якого – один-два роки після менархе), під час лактації та відразу після її закінчення, а також у передменопаузальному періоді.

Патологічним ановуляторний цикл стає тоді, коли на тлі ановуляції виникають рясні кровотечі з порушенням самопочуття або працездатності, фіксується факт безпліддя та інші порушення статевої системи жінки і всього організму. Неправильна трансформація ендометрію з тривалими проліферативними процесами на тлі нерідко безперервної гіперестрогенемії сприяє розвитку аденоматозної атипової гіперплазії і злоякісних новоутворень.

Короткочасна ритмічна персистенція фолікулів спостерігається у жінок будь-якого вікового періоду, але частіше дітородного. На тлі десинхронії продукції ГнРГ та гонадотропінів порушуються дозрівання фолікулів і їх гормональна функція. Порушення дозрівання фолікула закінчується ановуляцією із продовженням його функціональної активності. Тривалість такого явища коливається в межах 20–40 днів і закінчується матковою кровотечею на тлі проліферації ендометрію.

Клінічним проявом цієї патології будуть менструальні кровотечі з різними інтервалами між ними та різної інтенсивності.

Тривала персистенція фолікулів зустрічається переважно у жінок у передменопаузальному періоді – в 45–55 років, хоча може мати місце і в інші вікові періоди.

Сутність цієї патології полягає у тривалій персистенції фолікула. Клінічна картина характеризується рясними, тривалими матковими кровотечами, що повторюються з інтервалом шість – вісім тижнів і більше.

Атрезія декількох фолікулів як різновид ановуляторної ДМК спостерігається частіше в підлітковому віці. За цієї форми почергово відбувається атрезія великої кількості фолікулів на стадії доовуляційної зрілості. Це обумовлено відсутністю цирхорального ритму фоліберин і люліберина і ациклічним виділенням гонадотропних гормонів гіпофіза.

Розуміння етіопатогенетичних особливостей ДМК має значення для протирецедивної терапії за допомогою гормональних препаратів.

Особливе місце у протирецидивному лікуванні належить препаратам прогестерону, які за певного режиму і певного дозування не впливають на фертильність:

  1. У разі овуляторних АМК на тлі недостатності лютеїнової фази (НЛФ) показано застосування прогестерону з 11 по 25 день МЦ по 10 мг 2 рази на день.
  2. У разі ановуляторних циклів за гіперестрогенної форми і персистенції фолікула призначають синтетичний прогестерон по 10 мг 2 рази на день з 11 по 25 день МЦ.
  3. У разі ановуляторних циклів за гіпоестрогенної форми показано застосування або КОК (комбінованих оральних контрацептивів) у циклічному режимі, або замісної гормональної терапії з мінімальним вмістом естрадіолу, але адекватним вмістом прогестерону (співвідношення 1/10).

 

Перехід на матеріал «Аномальні маткові кровотечі»

Запитання до матеріалу

Максимальна кількість балів, яку Ви можете отримати:

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Клінічне завдання. Хронічний біль у грудях ...
Клінічне завдання. Анемія. Діагностичний п ...
Клінічне завдання. Торакальний біль і пору ...
Клінічне завдання. Погіршення стану в післ ...
Цервікальні інтраепітеліальні неоплазії
Причини ускладнень при застійній серцевій ...
Обґрунтування необхідності безперервного п ...